Чуваки, что я вам скажу... Сейчас вам расскажу историю из моей жизни. Я, наркоман-комик, решил попробовать купить кодеин. Ну, как вы понимаете, я не из тех, кто боится экспериментировать с закладками. Это слово для меня, как гимн эйфории, как крик пчелки, когда она ужалит тебя своей иглой.
Как-то раз я сам себе говорю: "Ну, что, братаны, давайте закинем ешки и поехали кататься на свинье в деревню!". Я уже представлял, как я буду радоваться, смеяться, а свинья будет нести меня так, будто я на лошади.
| Я: |
Слышь, брат, ты стоишь на своей свинье, а она так забирала, что чувствуешь себя, как на лошади. |
| Друг: |
Это что, новая закладка, которую ты закупил? |
| Я: |
Да, брат, я даже не могу передать словами, как это круто! |
И вот, купил я кодеин, погнался в деревню, садится на свою свинью, и мы поехали. Я закинул кодеина, закурил сигарету, и началось самое интересное. Мы кружили, как волчки на закате, и я просто не мог остановиться. Это было такое состояние отупения, что я мог бы высадиться на измену, и мне бы все равно было бы легко.
Я вспоминаю, как свинья весело плелась по полям, а я сидел на ней, смеясь и крича "Эй, свиняра, давай ускоримся! Я так никогда не катался!".
Свинья бежала, а мои мысли были полностью заняты эйфорией и наркотиками. Я видел все в ярких красках, словно мдма влилась в мою кровь. Я был на пике счастья, и даже не мог себе представить, что могло бы быть лучше.
Но, конечно же, все хорошее когда-нибудь заканчивается. Мы вернулись в город, свинья устала, а я понял, что время пришло закончить этот безумный поход. Я спрыгнул с свиньи, поднес ей морковку как спасибо, и мы попрощались.
Я смотрел, как свинья уходила, и почувствовал тоску. Ведь это был самый незабываемый день в моей жизни.
И вот, кажется, я закончил свою историю. Так что, парни, не бойтесь экспериментировать, ищите свою эйфорию на своих свиньях или где-то еще. Жизнь слишком коротка, чтобы откладывать в сторону все те крутые моменты, которые она может предложить.
И помните, друзья, после каждой закладки – с выбором осторожно!
Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?
Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.
Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.
Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.
Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?
Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?
Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:
Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!
Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.
Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.
Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!
В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.
Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!
Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.
Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.
Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!
Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!
У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.
Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.
Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.
Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.
Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!